В народних косметичних рецептах знайшлося місце не тільки для меду, як основного продукту бджільництва, а й для інших продуктів. Серед них бджолиний віск, перга, маточне молочко, прополіс. Цими рецептами ми користуємося і до цього часу.

Бджолиний віск - продукт виділення воскових залоз рабочих бджіл, на 75% складається з суміші складних ефірів, вільних карбонових кислот, вуглеводів та вітаміну А (в 100 г - 4096 МЕ). Віск плавиться при температурі 62-72°С, нерозчинний у воді та добре розчиняється в ефірі, хлороформі, бензолі. Бджолиний віск відбілюють на сонці пергідролем. В якості емульгатора віск використовується в колдкремах, а також для виготовлення туші, помад. Віск добре всмоктується шкірою, робить її гладкою та ніжною.

• Для сухої старіючої шкіри 20 г. білого воску топлять на водяній бані, додаючи невеликими порціями одну столову ложку оливкової чи касторової олії. Коли суміш трохи схолоне, маску м'яким пензликом наносять на обличчя до повного охолодження, знімають ватним тампоном теплою, потім холодною водою.

Бджолине маточне молочко - секрет верхньощелепної та гортанної залоз рабочих бджіл годувальниць, який відкладається в соти - маточники, де розвиваються бджолині матки. В одному маточнику міститься 0,2-0,5 г маточного молочка, яке містить 40-58% білку, 5-18% жиру, 26% цукрів, мінеральні солі, вітаміни, ферменти. Склад залежить від пилку, який збирають бджоли. Бджолине маточне молочко входить до складу крему для старіючої, в'янучої шкіри як тонізуючий та підживлюючий засіб.

Перга - квітковий пилок рослин, який збирають робочі бджоли, втрамбовують в чарунки сот та заливають медом. Вона містить 13-40% білків, 25-70% цукрів, жири, мінеральні солі, вітаміни, ферменти, гормони. Перга утворюється без доступу повітря в аеробних умовах під дією ферментів, бактерій, дріжджових грибів, в результаті чого концентрація молочної кислоти зростає, консервуючи суміш. Витяжка її вводиться в склад масок та кремів при старіючій в'янучій шкірі.

Прополіс (бджолиний клей) - смолиста речовина, що виробляється бджолами. Температура плавлення 80-104°С. Прополіс розчиняється в етиловому спирті, ефірі, уксусній кислоті, жирах, поліетиленгліколі, хлороформі з ацетоном. Прополіс містить рослинні смоли, ефірні масла, віск, флавони, флавоноли, флавонони, похідні кверцетину, ізовалін, терпеноїди. Він має бактерицидні, противовірусні та антигрибкові властивості, не токсичний, регенерує ткани. Прополіс готують у вигляді спиртових розчинів наступних концентрацій: 2-4 та 10-30%, а також у вигляді мазі наступного складу: 10 г прополісу, 10 г емульгатора ФС 42-285-72, 1г твіну, 8 г вазеліну, 2 мл гліцерину, 69 мл води. Щоб приготувати спиртовий розчин, до очищеного прополісу додають спирт в пропорції 1:4 при температурі 80°С протягом 10-15 хв, охолоджаують та настоюють 20 год. Для отримання мазі в домашніх умовах потрібно 20 г прополісу подрібнити та розтопити на водяній бані, додати 90 г несоленого вершкового масла, екстрагувати при температурі 80°С 15 хв, профільтрувати гарячим фільтруванням, потім процідити через два шари марлі в підігріту фарфорову чашку та розмішувати до повного охолодження. Прополіс можна екс­трагувати в молоці (10:100), вазеліновій олії, рослинній олії, безводному ланоліні, маслі какао (15:100).